Середа, 5 січня 2005 p.

Вікна його кімнати у будинку престарілих виходять на храм Богородиці. Купол так близько, що здається, можна рукою дотягтися. А у самій кімнатці – майже на всю стіну – 2.30 х 1.90 – ікона.

- Це Іоанн Предтеча, копія з ікони Рубльова 1210 року, — каже господар Леонід Купчик. — Оце вже рік буде, як працюю над нею. Важкувато, бо ж доводиться по фрагментах відтворювати.

Малює Леонід Васильович Хрестителя для чоловічого монастиря у Ямпільському районі.

Всього ж по храмах Вінниччини його, Купчикових, ікон набереться близько 2 сотень. Тільки фресок, великих настінних ікон — більше 30. А це – непросто, бо ж доводиться працювати на риштуваннях, високо. З робіт, які запам’яталися йому найбільше, називає розпис храму у Ракові Томашпільського району. Тамтешня церква була у дуже занедбаному стані. Люди оголосили толоку і відновили її. Тож, враховуючи таку глибоку віру сільчан, Леонід Купчик зі своїм напарником взяли за роботу символічну суму – у разів 10 менше.

- Чесно кажучи, ніколи не думав, що буду писати ікони, — розповідає художник. – А почалося усе у 80-х. У молдовському селі Ситков мені запропонували із запущеної церкви (молдовською «бастиліка») зробити музей. І такі там були чудові ікони кінця 19-го століття, що я не втримався: скопіював деякі з них. Потім подарував їх музею.

Взагалі, більшість своїх робіт художник роздаровує. «Якби, — зізнався, — довелося робити персональну виставку, не було б що показувати....»

– А що відчуваєте, коли малюєте ікони?

– Піднесення. Перед роботою обов’язково перехрещуюся, читаю молитву. Тоді легше працюється.

Леонід Купчик з тих, кого називають «діти війни». У 41-му йому виповнилося 3 роки. Зростав у звичайній селянські родині. Батько був головою колгоспу у Вапнярці Томашпільського району, мати – одна з перших жінок-трактористок району. А ось його з дитинства потягло до мистецтва.

- Свої перші «шедеври», оскільки у воєнні роки був страшенний дефіцит паперу, я малював на полях товстелезної книги «Документи звинувачують». Ну, а до певної міри сформованим художником відчув себе, будучи у класі 5-му. Пригадую, написав тоді у Москву листа з проханням вислати мені усі фарби, якими користуються професійні художники. І уявіть собі, що у системі «Посилторг» зрозуміли, що мають справу з дитиною, скомпонували ящичок. Але я не мав жодного уявлення, як ними малювати. Тож почав вчитися самотужки, причому дуже дикунським способом: натягнув шматок простирадла на раму і... Де ж було мені, малому, знати, що полотно треба було спершу заґрунтувати.

- І все ж ви стали художником...

- Так, бо був посидючим. А, як сказав хтось із великих, щоб стати художником, достатньо лише 10% таланту і 90% — посидючості. Закінчив художній факультет Ленінградського педінституту ім.Герцена. 17 років відпрацював педагогом-художником. А потім вирішив стати вільним художником. На жаль, вижити на своє мистецтво не зумів. Життя, знаєте, як лотерея. Та й із сім’єю не склалося. Тому й опинився у будинку-інтернаті для престарілих. Живу тут більше півтора року. Загалом непогано. Принаймні, одиноким і забутим не почуваюсь.

- Бувають дні, — каже, — двері не зачиняються. Приходять намалювати плакати до школи, то якісь наочні посібники, то реферати оформити дітям, то таблиці, портрети замовляють... Інколи сам їду до друзів. Умови для роботи чудові, та й ще ніколи не мав стільки часу для реалізації своїх творчих можливостей.

Виявляється, Леонід Васильович – не лише художник. Він ще й поет. Що цілком зрозуміло, бо ж сказано: «живопись – немая поэзия, а поэзия – говорящая живопись».

...В цей світ прибув я на Південнім Бузі

Телятком у розквітчаній весні.

Зріс як художник в строгім Петербурзі,

А як поет – в затишнім Тульчині.

Чому саме у Тульчині? Бо саме у цьому подільському місті, працюючи у майстерні художника Михайла Довганя, почав писати вірші і навіть став членом літературно-мистецького об’єднання у Тульчині «Оберіг».

- А що подобається більше: писати вірші чи писати фарбами?

- Важче виразити себе у поезії, зате цікавіше, – відповів і процитував:

Згорнулись сутінки поволі,

І на межі тисячоліть

Ми в зачарованому колі

Свій починаємо політ

...Щоб на незвіданих дорогах

Жагучу тайну осягнуть:

Хто ми в цім світі, і для чого,

І чи скінченним є наш путь...

А ось і ілюстрація до цього вірша – «Зачароване коло».

Таки правду кажуть, що якщо Бог обдаровує людину, то щедро.

Інна ЧЕРВІНЧУК, Микола ГОРБАТЮК

P.S.: Коли вже прощались з Леонідом Купчиком, погляд зупинився на Іоанні Хрестителі. Запитала, чи не шкода буде розлучатися, все-таки більше року віддано іконі.

- Мене б влаштувала «бартерна угода», щоб за цю ікону видали мою поетичну збірку. Надіслав би у Молдову доньці та онукам, непоганий був би подарунок.

Головна сторінка | Про нас | Архiв | Форум | Price-list | English

---

21021, м. Вінниця, просп. Космонавтів, 23
Тел. +380 432 515-226, 43-57-88
E-mail: chanel33@vinnitsa.com

---

Украинская баннерная сеть

Архив
д а й д ж е с т а

since 1.08.2001

since 3.06.2004

---

АРХІВ "33-го каналу": 2003 рiк  №№ 37, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52,     2004 рiк  №№ 2, 3, 4, 5 6, 7, 8, 9 10, 11, 12, 13, 14 15, 16, 17, 18 19, 20, 21, 22 23, 24, 25, 27 28, 29, 31 32 37, 38 41 45, 46, 47, 48 49, 50, 52      2005 рiк  №№ 1, 2, 3, 4, 5 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18 19, 20, 21, 22 23, 24, 25, 26, 27 28, 29, 30 33, 34, 35, 36 37, 38, 39, 40 41, 42, 43, 44 45, 46, 47, 48, 49 50, 51, 52      2006 рiк  №№ 1, 2, 3, 4, 5 6, 7, 8, 9 10, 11, 12, 13 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 48, 49, 50, 51, 52      2007 рiк  №№ 1, 3, 5, 6, 7, 9, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 29, 30, 31, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52      2008 рiк  №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 35, 36, 37, 38, 39, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52, 53

АРХІВ "Молодіжної газети Вінниччини": 2004 рiк:   №№ 16, 19, 21, 23, 24, 25, 2005 рiк:   №№ 1, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2006 рiк:   №№ 1, 2, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 22, 23, 25 2007 рiк:   №№ 2, 3, 4, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 16, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25 2008 рiк:   №№ 3, 4, 5, 6, 9, 11, 12, 13, 14, 16, 17, 21, 22, 23, 24, 26

АРХІВ "Подільської радниці": 2004 рiк:  №№ 16, 19, 23, 24, 25, 26, 2005 рiк: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2006 рiк: №№ 1, 2, 4, 5, 6, 9, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 21, 22, 24, 25, 26 2007 рiк: №№ 3, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 15, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2008 рiк: №№ 2, 3, 4, 5, 6, 8, 9, 10, 12, 13, 14, 15, 16, 18, 21, 22, 23

286000, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 25 Тел. +380 432 53 0501, 53 1715, 53 1718

E-mail: chanel33@vinnitsa.com