"СТАЛАСЯ БІДА, ТРЕБА ГРОШІ, НАС МОЖУТЬ "УБРАТИ" - сказав Коля бабусі, а потім його знайшли на одній мотузці з другом
«Доброго дня, редакціє газети «33-й канал»! Прочитала у вашій газеті статтю про те, що справу про повішання на одній гілляці двох хлопців у Тульчині закрито. І знову вкотре здригається серце від болю, адже тільки зі сторінок газети можна дізнатися про кричущий біль матерів за своїх дітей. Біль душі, який не передати словами. І чим далі, тим цей біль ще більше ворушить те велике для батьків горе, яке сталося.
Я — мати Колі Павлова, якому на той час тільки минуло 16 років. Двоє підлітків пішли із життя бозна з якої причини, яка до цих пір не розкрита. Вже майже 9 місяців туга за дітьми забрала все: і здоров’я, і віру в майбутнє, адже діти — наше майбутнє. А ще ж не можна змиритися із теперішньою владою. Торжествує несправедливість. Тільки із вашої газети я дізналася, що справа «Доведення до самогубства» закрита. За 9 місяців мене як найголовнішого свідка ніхто ні разу не викликав до прокуратури, а якщо і сама завітаю туди, то є причина: або немає прокурора, або треба його чекати. Дочекаюсь — відмовляється показати справу, мотивуючи, що не має часу. Газети пишуть, а я навіть слова не почула ще від нашого прокурора. Навіть прикро, чому таке ставлення. І з’являються думки, в яких недовіра як теперішній владі, так і прокуратурі. От цього разу думаю: «Підійду до прокурора». Чому вже стільки часу пройшло, а я ще не бачила ні свідчень, ні самої справи не читала, що вже говорити, що прокурор не дає коментарів. Слідство не знайшло доказів насильницької смерті. А де ж докази, що вони зробили це свідомо самі? Я добре знала настрій своєї дитини навіть тоді, коли ми з ним бачились востаннє. Коля був веселим хлопцем, з гумором. Останній вечір ми говорили, показував мені туфлі, які купив цього ж дня. Збирався в суботу на рибу. Що спонукало зробити це двом неповнолітнім хлопцям? Всякі чутки ходили, одна за одною, не давали спокою. Але ще перед цим Коля бабусі говорив, що сталася біда, треба гроші, тому що «нас можуть «убрати». Коли я в прокуратурі говорила про це, начебто це були мої жарти, і зустрітися з тими товаришами було неможливо, тому що свідчення давалися в мою відсутність, про які я до цих пір не знаю, тому що мені недоступна ця справа. Прочитавши вашу статтю, я знов з таким поганим настроєм пішла в прокуратуру, але мене прокурор запитав, чого я прийшла. Ну, я й розповіла, що хочу прочитати справу. Вже стільки часу пройшло, а я навіть не знаю, що там написано. І цього разу отримала відмову. Не вірю я нашій прокуратурi
Таке ставлення до людей не дає віри в те, що настануть кращі часи, коли згасне та несправедливість у нашій кримінальній країні, коли наші діти будуть жити у квітучій Україні. Крик душі матерів, які хочуть, щоб їхні діти жили, працювали і щоб квітла наша країна.
А людям несправедливим і охочим до чужих грошей пора сказати: «ні». Подивишся на цю несправедливість, коли пішли з життя два підлітки, і виникає питання: «Де знайти справедливість»? Чим доведено те, що це було не «Доведення до самогубства»?
До речі, щодо прохання зустрітися з товаришами хлопців Колі і Максима, оскільки в їхній присутності бабуся Колі давала щомісячно гроші, слідчі відмовляли, мотивуючи це тим, що їм більше відомо, ніж мені. А мені до цих пір нічого не відомо, ні свідчень, ні результату судмедекспертизи.
Дивлячись на таке ставлення з боку прокуратури, я не вірю ні прокурору, ні слідчим органам. Тому прошу прокуратуру області зі сторінок газети дати відповідь на мого листа».
Засновник i видавець: Т.О.В. «Регіна» ЛТД.
Виходить українською та російською мовами.
Редколегія: Анатолій Жучинський - головний редактор; Тетяна Редько - заступник гол. редактора.
Правове обслуговування - Світлана Чернюк.
При передруку посилання на «33 канал» обов’язкове.
Designed by Paul Lebedev, 2000-2003. = Best view in IE - 800x600 =
