Щотижнева газета "33 канал" (м. Вінниця, Україна)

Сьогодні у квартирі вбитої самотньої жінки Клари Александрової живуть квартиранти. Напевно, хазяї, які купили у «чорних маклерів» хату, не ризикують в'їжджати в неї. Бо знають, що у грудні минулого року тут сталося вбивство. Тоді двоє людей зайшли у під'їзд, попередньо викрутили лампочки. Потім зайшли у квартиру. Александрова практично не чинила опір. Її тіло зносили до машини темними сходами. А потім не змогли засунути у багажник, бо ноги не вміщувалися. Допомагав водій. Тіло покійної прикопали неподалік від Гнівані.

Вона була четвертою на рахунку «чорних маклерів». Бандити були стовідсотково переконані, що розроблена ними схема ніколи не буде розкрита. Біографії своїх жертв вони ретельно перевіряли, переконуючись, що у тих немає родичів. Але вийшло зовсім по-іншому.

Третій місяць в обласному Апеляційному суді розглядається справа «чорних маклерів». Але те, що сьогодні тут відбувається, наштовхує зовсім на інші думки. Дев'яте за рахунком засідання. На підтримку чотирьох звинувачуваних прийшла численна група підтримки — родичі. Адвокати підсудних за цей час розробили власні схеми захисту, знаходячи різні «законні коридори» для виправдання своїх клієнтів. Тому і не дивно, що більшість із них почали змінювати свої покази щодо обставин, за якими скоювали злочин. Звичайно, вони не розраховують на помилування, а на меншу міру покарання.

З боку вбитих — пенсіонерки-юристки Клари Александрової, двох братів-близнюків та 47-річного чоловіка — лише кілька знайомих. Й вони, дивлячись на те, як очевидні факти втрачають вагомість, як перестають фігурувати ті чи інші докази — розчаровуються.

Злочинці загримували жінку «під Александрову» і приїхали до нотаріуса

Четверо злочинців, на чолі яких перебувала 42-річна приватна підприємниця Наталія, не думали, що «проколються» на Александровій. 67-річна Клара Михайлівна жила одиноко. Із чоловіком, який живе у Пітері, розлучилася ще у молодості. Дітей не було. Однокімнатна квартира в Пирогово — ласий шматочок. Але не брали злочинці до уваги те, що Александрову, яка працювала тривалий час юристом, знало багато вінничан. Серед її знайомих — відомі у місті нотаріуси, адвокати, журналісти, підприємці та просто приятелі.

Коли жінка зникла, знайомі звернулися до міліції. Але там відмовили у розшуку, адже заява надійшла не від родичів. Тоді близькі Клари Михайлівни звернулися до «33-го каналу», аби через пресу оголосити про зникнення людини. І справа зрушила із «мертвої точки».

Через кілька тижнів з'ясувалося, що квартира Александрової продана. Нові власники показали документи про купівлю-продаж і доручення знайомим. Ті, переглянувши їх, поставили під сумнів їхню справжність. Окрім цього, з'ясувалося, що Клара Михайлівна чомусь оформлювала довіреність у нотаріуса у Калинівському районі, хоча у Вінниці її найкращий друг мав свою контору.

Вже під час слідства з'ясувалося, що підписи у довіреності були липові. А у Калинівку до нотаріуса привезли стару жінку у хустці. Вона прикривала обличчя носовичком, щоб було видно лише ніс. І це пояснювала тим, що болять зуби. Нотаріус не засумнівався. Зараз цю справу розслідує прокуратура, і після вироку суду буде відомо, чи брав він за оформлення липових документів гроші.

На даний же момент, як розповіла заступник начальника обласного управління юстиції Світлана Федорова, за результатами комплексної перевірки діяльності цього нотаріуса прийнято рішення про призупинення його діяльності строком на 2 місяці. Бо у його роботі ще знайшли чимало недоліків. Після визначеного строку спеціальна комісія буде вирішувати, чи працюватиме він далі. Але саме він став першим ланцюжком у цій кримінальній справі.

Братів-близнюків вбили двічі. Розчленували і викинули

Взагалі-то першою жертвою злочинців стали брати-близнюки. Вони мали трикімнатну квартиру по вулиці Київській. Сусіди та знайомі знали, що чоловіки ніде не працюють і вживають наркотики. Що їхня смерть або зникнення не викличе резонансу — злочинці знали. Окрім цього, злочинці брали до уваги, що наркомани постійно потребують грошей. І те, що вони продали квартиру, сприйметься оточуючими спокійно.

Через підставних людей було оформлено доручення від їхнього імені на продаж квартири. Потім самих братів було вбито, відвезено на дачу до одного із виконавців злочину. Це було ще у лютому 2003 р. Перший злочин пройшов «на ура». Цікаво те, що вже після того, як злочинці зрозуміли, що «попалися», то вони викопали тіла близнюків, розчленували те, що залишилося, та розкидали по околицях міста.

У серпні була знайдена третя жертва

Минуло півроку з того часу, як трикімнатна квартира близнюків була перепродана, а гроші розподілені між виконавцями. Все пройшло майже тихо. Тому злочинці почали вишукувати наступну жертву. Нею став пенсіонер, який проживав по вулиці Київській. Наскільки вдалося з'ясувати, у нього не було близьких родичів. Із сусідами майже не спілкувався. Жив самотньо, на пенсію.

Злочинці діяли за тією ж схемою. Було оформлено доручення на підставну особу. Чоловіка було вбито у власній квартирі. Вночі його тіло винесли і вивезли за місто. Згодом, нові господарі, які і не підозрювали про вбивство колишнього власника, в'їхали у квартиру.

Цікаво те, що вже під час слідства з'ясувалося, що у вбитого у Харкові живе донька. Вона вийшла заміж і переїхала до чоловіка. Через сімейні обставини практично не спілкувалася із батьком. І вже правоохоронці донесли до неї звістку про його вбивство. Роз'яснили, що вона може претендувати на квартиру вбитого. На даний час є інформація, що спершу жінка зацікавилася вінницькими подіями, але у Вінницю на суд так і не з'явилася. Згодом забрала всі свої претензії назад.

В банду входили два однокласники, дуже близький друг, кум та знайомий

Всього у банді «чорних маклерів» було задіяно 5 людей. «Мозковим центром», як відомо, була 42-річна приватна підприємниця Наталя. Окрім квартирних афер, вона мала на ринку кілька наметів, де продавала товар. Її перший помічник — 43-річний Борис. Знайомі вони були понад 20 років. Разом вчилися у вечірній школі. За попередніми даними, саме ці дві людини і розробляли схеми злочину. Згодом до них підключився 38-річний вінничанин. Він заробляв на життя тим, що таксував. Свого часу він досить часто допомагав Наталі перевозити у намети товар. До речі, між ними зав'язалася досить міцна дружба. Тому, коли виникла потреба знайти водія, щоб перевозити тіла з місця злочину — звернулися саме до нього. Виконував же вбивство самотніх людей переважно Борис.

Інші два співучасники були долучені до злочину вже в останніх епізодах. Один із них був кумом Бориса. Інший — спільний знайомий.

Як розповідалося вище, поштовх до розслідування цієї справи дало зникнення Александрової. Правоохоронці почали ретельно вивчати її оточення. Було зрозуміло, що наводку про те, що Клара Михайлівна жила одна і не мала родичів, могли дати лише добре обізнані люди. Окрім цього, вивчаючи документи — а це довіреність на продаж квартири, — вийшли на Наталю. Вона не приховувала, що займалася продажем квартири, і наполягала, що її попросила це зробити сама Александрова, яка нібито виїхала у справах в Росію. З цього моменту правоохоронці почали ознайомлюватися із колом знайомих самої Наталі. Під підозру потрапив Борис. Цікаво те, що він був сином однієї із найкращих подруг Клари Александрової. Ось тут «мозаїка» злочину почала вимальовуватися.

Бориса було затримано. Напевно, чоловік не був готовий до цього. Саме він і розповів про всі вбивства і епізоди цієї справи. Розповів, кого і коли було вбито, де закопані тіла жертв, яким чином були переоформлені квартири.

Всіх підозрюваних у цій справі було затримано. Борис показав місця, де були поховані Александрова, самотній пенсіонер та перепоховані брати-близнюки.

Справа у суді наближається до завершення. Як говорять знайомі Клари Михайлівни, багато чого починає у показах звинувачуваних змінюватися. Чисельні групи підтримки їхніх родичів приходять на всі засідання. Відстоює права вбитих лише державне обвинувачення у особі представника прокуратури.

На кожне засідання у судову залу привозять із лікарні «мозковий центр» банди — Наталю. Вона важко хвора і знаходиться на лікуванні в онкодиспансері. Її адвокат каже, що відстоює інтереси своєї клієнтки через те, що знає — вона особисто нікого не вбивала. Знайомі ж Александрової переконані, що правосуддя у цій справі переможе лише тоді, коли до справи долучиться громадськість. Саме у такому випадку можна запобігти і тиску на суддів, і на обвинувачення…

ЧОТИРИ ТРУПИ І ТРИ ПЕРЕПРОДАНИХ КВАРТИРИ

Першою на заваді злочинців стала наша газета. З останньою надією звернулась у редакцію група знайомих Клари Александрової. Коли вона таємниче зникла у грудні 2003-го, правоохоронці заяву про її зникнення не прийняли — тому що, мовляв, не від родичів. У морги «не родичів» теж не пустили. І розпочалась тяганина — один міліцейський начальник пересилав до іншого, і так по колу.

Після публікації статті в «33-му каналі» справа зрушила з «мертвої точки», і вже навесні 2004-го правоохоронними органами була затримана банда квартирних шахраїв-вбивць. Тоді Вінниця прогриміла на всю Україну, справу взяв під особистий контроль Президент. На лаві підсудних опинились одна жінка і четверо чоловіків. Слідство переконливо довело їхню вину.

На рахунку банди — три перепроданих квартири і чотири трупи їхніх колишніх володарів. Відомо, що при арешті одного із звинувачених у нього були знайдені адреси ще кількох самотніх квартировласників. Отож, злочинний ланцюжок міг би продовжуватись...

Коли в ув'язненні важко захворіла Наталя, єдина жінка в бандитському угрупованні, знову-таки саме до «33-го каналу» звернувся її прийомний батько з проханням допомогти доньці.

Вінничани уважно стежать за цією резонансною справою. Дехто на сторінках газети розцінює хворобу Наталі як «надуманий привід», щоб уникнути кримінальної відповідальності, а дехто — як Божу кару за звірячі вбивства невинних людей.

На судові засідання приходять цілі натовпи родичів п'ятьох звинувачених, а от з протилежної сторони — майже нікого. Це і зрозуміло, адже бандити вбивали самотніх.

- Ми, друзі Клари Александрової, здивовані ходом цієї справи, — розповіла одна із подруг покійної. — В убитих немає родичів, і, згідно з нашими законами, нікому за них заступитись. Від знайомих скарги і заяви не приймають. Правда, в одного загиблого чоловіка знайшлася донька в іншому місті. Вона подала заяву на відчуження батьківської квартири, але чомусь її несподівано забрала. Причини такого вчинку незрозумілі...

Обвинувачені поводяться нахабно, міняють свої покази.

Ми звернулись до суду з проханням стягнути із звинувачених гроші на спорудження пам'ятника на могилі Клари Александрової. Нам відмовили, пояснюючи, що це повинні робити ті, хто її хоронив. Але ж самотню жінку хоронила міська влада, кошти обмежені, який може бути пам'ятник? Незрозумілою залишається доля проданих квартир. Сьогодні ті, хто купив квартиру Александрової, здають її квартирантам. Активісти «Асоціації пенсіонерів Поділля» хочуть зробити тут «Правовий центр імені Клари Александрової». Інших двоє власників спокійно живуть, хоч стіни їхнього житла заплямовані кров'ю.

Досвідчений суддя Апеляційного суду, коментуючи справу квартирних вбивць, зазначив, що вироком для них може стати довічне ув'язнення. А квартири, швидше за все, залишаться власністю тих людей, які їх купили.

Такої ж думки щодо квартир дотримується і адвокат Наталі — Володимир Вовченко. А що стосується пам'ятника на могилі Клари Михайлівни Александрової, то, як він стверджує, його можна спорудити через ритуальне бюро за рахунок обвинувачених.

Наступне судове засідання із справи «чорних маклерів» призначене на 17 січня.

Наталія БОЛХОВСЬКА, Ірина ЗОНОВА

21021, м. Вінниця, просп. Космонавтів, 23
Тел. +380 432 515-226, 43-57-88
E-mail: chanel33@vinnitsa.com

Середа, 5 січня 2005 p.